Дві стежини, дві дороги,
Через радості й тривоги
У житті…
Бігли завжди одиноко
Та зустрілись дня одного
Як струмки.
З ласки Божої та волі
Поєдналися дві долі
На роки…
Дві душі в одне злилися
Як голубки обнялися
Навіки.
Де любові є криниця –
Живе Божа таємниця
В злагоді.
Чи то добре, чи погано –
Мир вітає всіх щоранок
В доброті.
Їх любов не перестане
І ніколи не зів’яне
У Христі.
Вік бажаємо прожити
І душею молодіти
Навіть в старості.
А життєве спільне поле
Де любов, не буде голе –
Зацвіте
Колосочками живими,
Днями радості новими
Золотом;
Сонечко любові рано
В діточках світити стане
І буде.
Боже їх благословіння
Всіх покличе в небо синє
До себе.